Структура курсових робіт
Курсові роботи умовно поділяють на: 1 – вступну частину, 2 – основну частину, 3 - список використаних джерел, 4 – додатки.
Вступна частина повинна мати такі структурні елементи: титульний лист, зміст, перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів.
Основна частина містить такі структурні одиниці: вступ, текст курсової роботи, висновки, рекомендації, перелік посилань.
Додатки розміщують після основної частини курсової роботи.
Структурні елементи “титульний лист”, “зміст”, “вступ”, “текст”, “висновки”, “перелік посилань” є обов’язковими.
Курсова робота виконується державною мовою або іноземною, що вивчається.
Обсяг курсової роботи – 50-70 сторінок машинописного тексту; кількість джерел – 30-40.
Титульний аркуш
Титульний аркуш є першою сторінкою курсової роботи і є основним джерелом бібліографічної інформації, необхідної для оброблення та пошуку документа.
Титульний аркуш повинен мати відомості, які подають у такій послідовності:
а) назва міністерства і навчального закладу;
б) гриф допущення до захисту;
в) прізвище, повні ім’я і по батькові автора
г) повна назва документа;
д) підписи відповідальних осіб, включаючи керівника роботи;
е) рік виконання курсової роботи;
Зміст вміщує в собі перелік скорочень, умовних позначень, символів, одиниць і термінів (якщо вони є), вступ, заголовки розділів і підрозділів (якщо вони є), висновки, список використаних джерел, додатки (якщо вони є) із вказівкою номера сторінки, з якої починається розділ чи підрозділ.
Перелік умовних позначень, символів,
скорочень і термінів
Усі прийняті у курсовій роботі малопоширені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни пояснюють у переліку, який вміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки.
Незалежно від цього при першій появі цих елементів у тексті курсової роботи наводять їх розшифровку.
Вимоги до структурних елементів основної частини
У вступі має бути:
Актуальність проблеми, яка зумовила вибір теми дослідження, коротко викладена історія питання (ступінь вивчення теми) за хронологічним чи концептуальним принципом.
Об’єкт дослідження:…
Предмет дослідження:…
Мета дослідження: вивчити і науково обгрунтувати…
Гіпотеза дослідження (якщо вона є):…
У відповідності з метою і гіпотезою дослідження ставляться такі завдання:
1)…
2)…
3)…
Методи дослідження:
Наукова новизна дослідження полягає у тому…
Практичне значення дослідження.
Логіка дослідження зумовила структуру курсової роботи: вступ, …розділи, висновки, список використаних джерел із…найменувань, …додатків. Загальний обсяг…сторінок.
Вимоги до викладу тексту курсової роботи
Текст курсової роботи – це виклад відомостей про предмет (об’єкт) дослідження, які є необхідними й достатніми для розкриття сутності означеної роботи (опис теорії, методів роботи) та її результати.
Текст курсової роботи викладають, поділяючи матеріал на розділи. Розділи можуть поділятися на пункти або на підрозділи і пункти. Пункти, якщо це необхідно, поділяють на підпункти. Кожен пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію і висновки.
Висновки
Висновки вміщують безпосередньо після викладу тексту, починаючи з нової сторінки.
Висновки повинні містити в собі синтез “наскрізних” висновків за розділами, оцінку повноти вирішення поставлених завдань.
Рекомендації
У курсовій роботі на основі одержаних висновків можуть наводитись рекомендації. Рекомендації вміщують після висновків, починаючи з нової сторінки. Текст рекомендації може поділятись на пункти.
Посилання у курсовій роботі
Перелік джерел, на які є посилання в основній частині курсової роботи, наводять у кінці тексту, починаючи з нової сторінки. Його розміщують в алфавітному порядку і складають відповідно до чинних стандартів (див. Додаток Е).
Посилання в тексті роботи робляться в квадратних дужках:
- з наведенням прізвища автора (в транскрипції оригіналу), року видання і сторінки. Наприклад: [Арутюнова 1999, с. 342; Austin 1994, c. 89]
- при наявності кількох робіт одного автора одного року видання, після дати додається маленька латинська літера. Наприклад: [Арутюнова 1999а, с. 342; Austin 1994а, c. 89]
- при посиланні на колективні видання наводити повну назву роботи. Наприклад [Дискурс іноземномовної комунікації 1996, c. 89]
- при посиланні на періодичні видання (після прикладів) давати повну або скорочену назву, але з її поясненням у списку використаних джерел. Наприклад: [FM № 245 1994, c. 89]
- при наявності 2-3 авторів наводити першого і відповідної позначки. Наприклад [Левицький и др.1989, c. 89; Austin et all 1994, c. 89]
Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (ГОСТ 7.І –84. Бібліографічні описи документу. Загальні вимоги і правила складання).
Вимоги до додатків
У додатках вміщують матеріал, який:
- є необхідним для повноти курсової роботи, але включення його до основної частини наукової роботи може змінити впорядковане і логічне уявлення про дослідження.
- не може бути розміщений в основній частині курсової роботи через великий обсяг або способи його відтворення.
У додатки можуть бути включені:
- додаткові ілюстрації або таблиці;
- матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладання або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій, мікрофіші, формули, розрахунки, опис комп’ютерних програм, розроблених у процесі виконання роботи та ін. Кожен додаток повинен починатися з нового аркуша і мати заголовок, виконаний великими літерами. У правому верхньому кутку над заголовком великими літерами пишеться відповідно: ДОДАТОК А, ДОДАТОК Б тощо.
| 
